Основною метою нової соціальної політики держави повинні стати розвиток та ефективне використання трудового потенціалу нації, державне піклування про якісні умови життя непрацездатної частини населення та реалізація принципів соціальної справедливості.
І. Політика зайнятості та праці
Маємо створити умови для здійснення активним працездатним населенням внеску у примноження національного багатства, що передбачає отримання адекватної винагороди за працю та створення ресурсів, необхідних для підтримки соціально вразливих складових населення. Для цього, перш за все, потрібно привести оплату праці у відповідність з її кількістю і якістю.
ІІ. Політика доходів
Маємо здійснити перерозподіл частки доходів високодохідних груп населення на користь економічно неактивної частини населення. Потрібно відновити прогресивну шкалу оподаткування доходів фізичних осіб, яка передбачатиме зменшення рівня оподаткування для осіб з низькими доходами та підвищення – для високодохідних категорій населення.
ІІІ. Реформування соціальної сфери
Першочерговим завданнями є запровадження сучасних соціальних стандартів. Реформа соціальної сфери має виходити з того, що соціальні видатки є інвестиціями в розвиток людського капіталу. Отже, маємо підвищити ефективність використання бюджетних коштів соціального призначення та якість соціальних послуг:
1. Соціальні пільги мають надаватися лише за цільовим принципом.
2. Потрібно максимально спростити механізми отримання соціальних пільг (основний тягар у встановленні та оформленні права на отримання пільги має лягати на соціальні служби, а не на отримувача).
3. Доцільною є монетизація частини соціальних пільг за добровільним вибором їх отримувачів.
4. Маємо завершити пенсійну реформу.
ІV. Нова якість життя
Наша партія виступає за створення комфортних умов для життєдіяльності людини та розвиток людського капіталу нації. Охорона здоров’я
Охорона здоров’я повинна стати ключовим пріоритетом суспільного розвитку України.
Для цього необхідні реформи системи охорони здоров’я:
1. введення обов’язкового медичного страхування;
2. створення системи регіональних фондів медичного страхування;
3. забезпечення рівого для всіх громадян доступ до основного переліку медичних послуг;
4. стимулювання профілактичних програм та здорового спсобу життя;
5. приватна медицина повинна бути допоміжною щодо державної системи охорони здоров’я.
